СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БИ́ЛО
1
, а, с.
1
.
Підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів
.
– Я йому як у било б'ю: женись та женись
(Сл. Гр.)
;
Дівчина Роксана .. б'є у било на сполох
(Ю. Яновський)
;
Десь в било б'ють за звичаєм пустельним
(Л. Костенко)
;
// 
Палиця, шматок металу і т. ін., якими б'ють, подаючи сигнал
.
Біля рейки під грушею зняв
[Лука]
з гілки било і закалатав
(А. Головко)
;
Видирав било із дідових рук сам Володька
(А. Дімаров)
;
// 
Серце дзвона
.
Марко поторгав рукою дзвін, злегенька гойднув било, і мідь .. обізвалася низьким співучим голосом
(М. Стельмах)
.
2
.
техн.
Товкач у маслоробці, деталь барабана в машині і т. ін
.
До маслоробки пристосували била
(із журн.)
.