СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БИЛИ́ННИЙ
, а, е.
Прикм. до били́на
2
.
Кругла вежа бронепоїзда здавалася шапкою билинного витязя-богатиря
(О. Донченко)
;
І ліс якийсь картинний, і чагарі надто билинні, й птахи нетутешні
(О. Бердник)
;
Час уже нашому билинному богатиреві встати з правічної української фортеці-печі й почати рухатися
(з публіц. літ.)
;
Скупими й точними барвами змалював О. Гончар урочисту, билинну красу прадавнього українського степу
(із журн.)
.