СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БИЛИ́НКА
, и, ж.
Зменш.-пестл. до били́на
1
.
Чи щаслива та билинка, що росте на полі?
(з народної пісні)
;
Літом пекучі вітри й сонце випалюють все навкруги .. Ні квітки, ні свіжої билинки
(В. Кучер)
;
Коли починає смеркати, бабка сідає на першу-ліпшу билинку і завмирає до ранку, поки її не зігріє сонечко
(з навч. літ.)
;
Страшно відчути себе билинкою на вітру: сильний подув і ти вже не належиш собі
(із журн.)
.