СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БИ́ДЛО
, а, с.
1
.
збірн., розм.
Свійська рогата худоба
.
В тій оборі повно бидла
(Сл. Гр.)
;
Ярмарок аж кипів .. Ржуть коні, реве бидло
(Марко Вовчок)
;
* У порівн.
– Ти
[гуцул]
наймит вбогий, Що тягне лямку день від дня, І наглядач мадярський строгий Тебе, мов бидло, поганя
(Л. Забашта)
.
2
.
Зневажлива назва простого народу
.
Відчувати себе бидлом на землях українських поселянин не звик і не хотів
(Іван Ле)
;
Для Дубельта він холоп і бидло й досі, дарма, що вже поет, художник, що вільний дев'ять років
(Василь Шевчук)
.
3
.
лайл.
Скотина, хам
.
– Ах ти, скотина, бидло! Пан бере шори, щоб занести на місце
(М. Коцюбинський)
;
– Ач, дурне бидло, чим підгортає. Граблі, йолопе, візьми граблі!
(В. Винниченко)
.