СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЕШКЕТУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
Чинити бешкет, колотнечу
.
– Сором ховатися – умів бешкетувати, зумій і відповідь казати
(С. Васильченко)
;
// 
Чинити розбій, насильство
.
Хвилею по цілій країні прокотились погроми .. А по селах .. бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, ґвалтуючи, в полон забираючи...
(А. Головко)
;
Повернувся з Сибіру Жеривіл Григорій, почав бешкетувати в селі
(О. Довженко)
;
// 
Порушувати дисципліну, пустувати
.
В школі бешкетував
[Валя],
і батька щоразу викликали до вчителя
(О. Гончар)
;
Діти не бігали, не бешкетували, стояли сумирно біля парканчика
(із журн.)
;
* Образно.
Рве знамена вітер, бешкетує, налітає вихором здаля
(Л. Дмитерко)
;
Сіверець бешкетував, по шибах крупа шаруділа – провісник снігу
(В. Дрозд)
.