СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЕШКЕ́ТНИК
, а, ч.
Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету
.
Впіймати бешкетника не вдалось
(О. Донченко)
;
Бешкетники свистіли пронизливо й неприємно
(О. Ільченко)
;
Хлопчик-амурчик – то великий бешкетник: може поцілити стрілою будь-кого
(з газ.)
;
// 
Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує
.
Боявся він
[молодий учитель]
не тільки таких бешкетників, як Льонька, а навіть відмінниць – Ліди, Лесі, Рози
(О. Іваненко)
.