СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЕТО́Н
, у, ч.
Будівельний матеріал, вигот. із суміші твердих матеріалів (гравію, піску, щебеню, глини і т. ін.) і цементу або іншої в'яжучої речовини
.
По під'їзних дорогах ешелони везли бетон, залізо і граніт
(Л. Первомайський)
;
Здавалося, що навдивовиж гармонійно і нерозривно зжилися тут краса поліської природи і сховані в бетон чотири блоки АЕС
(Ю. Щербак)
;
Пісок, крейда, глина, відходи металургійної та енергетичної промисловості – от і все, що потрібне для одержання силікатного бетону
(з наук.-попул. літ.)
;
* У порівн.
Земля була мерзла і тверда, як бетон
(Григорій Тютюнник)
.