СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЕ́СТІЯ
, ї, ж.
1
.
заст.
Дикий звір
.
Страшні бестії вишкірюють зуби з полотен буди
[комедіантської]
(В. Стефаник)
.
2
.
лайл.
Лиха, хитра людина, бешкетник, крутій і т. ін
.
– Що скажеш, шельмо?.. І не стогне! Завзята бестія!
(Т. Шевченко)
;
– А писар, то вже й не буду говорити про нього .. – ця бестія хитра, як лисиця, а розумна, як сатана
(І. Нечуй-Левицький)
;
Розпилася бестія, і з пам'яті його вибило, забув, що родину має!
(І. Франко)
;
– О, .. це порядна бестія. За кілька тижнів така блискуча кар'єра...
(Я. Качура)
;
Не каявся
[Тарас]
що поводив за носа цю білоброву бестію
(Василь Шевчук)
.
(1)
 
Продувна́ бе́стія,
зневажл.
дуже хитра, спритна й нечесна людина
.
[
Харко
:]
Мовчи, брехухо! Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія!
(М. Кропивницький)
;
– Сам пан лісничий дивується з мого ока і каже, що я продувна бестія! – сміється
[Амбросій],
задоволений похвалою начальства
(М. Стельмах)
.