СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗОСЕРЕ́ДЖЕНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до зосере́дити 1
.
– Я зараз побував у Тур'янській долині, де зосереджені найбільші наші фабрики
(С. Скляренко)
;
Досвідчене око Штаренберга відразу помітило в траншеях, у спеціально відритих для цього гніздах, гармати. Вони були зосереджені проти бастіонів фортеці
(В. Малик)
;
// 
зосере́джено, безос. пред.
Яничари копають шанці. Ставлять гармати. На лівому фланзі зосереджено тридцять тисяч вершників...
(В. Малик)
.
2
.
у знач. прикм.
Який зосередився (у 1 знач.), зібрався в одному місці
.
Артилерійський вогонь було відкрито по зосереджених військах ворога
(із журн.)
;
// 
Спрямований з різних місць в одне місце
.
Сливе одним звуком брязнули автомати з чотирьох точок. Зосередженим огнем
(У. Самчук)
.
3
.
у знач. прикм.
Який зосередився (у 2 знач.) повністю на чому-небудь (про людину)
.
Він .. зосереджений все ще на всіх тих питаннях, що їх викликали досліди сорту
(М. Івченко)
;
Зосереджений на своїх думах, він аж здригнувся, коли до нього з темряви метнулася якась жіноча постать
(С. Журахович)
;
Не чула
[Євпраксія],
не бачила, не помічала, відверталася, проходила, піднявши високо голову, замкнена в гордощах свого походження, зосереджена на своєму, заглиблена в своє
(П. Загребельний)
.
4
.
у знач. прикм.
Який здійснюється, виявляється при напруженні думок, уваги, зусиль і т. ін
.
Кілька хвилин мовчазної і зосередженої роботи, і з прохолодного отвору виплив на денне світло солом'яний брилик
(І. Волошин)
;
// 
Глибокий, напружений (про думки, почуття і т. ін.)
.
Андрій трохи зблід і ніби схуд. На обличчі залягала зосереджена думка
(С. Добровольський)
;
Чорні імлисті очі дивилися задумливо й серйозно, але посаджені вони були близько одне до одного, і тому погляд їх набирав зосередженої пильності
(З. Тулуб)
;
Зосереджена уважність концентрується в брудних, як на халяві, зморшках старого Пальохи
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Галя зачудовано стежила за ним
[зайцем],
i в її зорi почала загусати зосереджена увага
(Є. Гуцало)
.
5
.
у знач. прикм.
Який зосередився (у 3 знач.), перебуває у стані зібраності, готовності до чого-небудь, напружує свою увагу, думки, зусилля і т. ін.; зібраний
.
Артем .. слухав уважно, очей з матері не зводячи, суворий і зосереджений
(А. Головко)
;
Він був весь зосереджений, наче б шнуром стягнутий в своєму нутрі
(Ірина Вільде)
;
В навушниках Сашко стає одразу серйозним, офіційним, зосередженим, вже він тепер увесь там, в ефірі
(О. Гончар)
;
На обличчі – ані риски, з якої б угадати, про що думає
[полковник].
Зосереджений, владний, розсудливий
(Ю. Мушкетик)
;
// 
Якому властиві зібраність, постійна заглибленість у свої думки, переживання, справи і т. ін
.
Одягався
[Григорій]
охайно, був незмінно пристойний і зосереджений і завжди про щось, здавалось нам, думав
(О. Довженко)
;
Обережний і зосереджений, стриманий і підозрілий, він волів більше мовчати
(Н. Рибак)
;
Тиху вдачею, мрійливу, зосереджену в самій собі, Ганну ще змалку вражало й вабило до якогось солодкого щеміння в грудях усе красиве, не буденне
(В. Козаченко)
;
// 
Який виражає заглибленість у свої думки, переживання, справи і т. ін
.
Вигляд у Лимаря був якийсь зосереджений, похмурий
(О. Копиленко)
;
В кожнім разі, взявши від портьє купу листів, я приймав зосереджений вигляд
(В. Домонтович)
;
В її пружинистих рухах відчувалося щось нервове і пристрасне. Лице було сумним і зосередженим
(Григорій Тютюнник)
;
– Він був дуже добрий до людей, твій прадід, – тихо сказала стара, вдивляючись перед себе зосередженим поглядом
(Валерій Шевчук)
.