СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗОРЯ́ТИ
, я́є, недок., розм.
Те саме, що зорі́ти.
Там квітки, як в Божім раю, Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють
(П. Куліш)
;
Схопилась, вискочила на задвірок, – уже рання зоря зоряє
(Ганна Барвінок)
;
Андрій в перший день, як тільки вийшов косити траву, поновив шапку на оборозі, бо вже зоряла вершком
(І. Чендей)
;
// 
безос.
Вже надворі зоряло, і над степом зійшла й замиготіла пишна вранішня зоря
(І. Нечуй-Левицький)
;
Зоряло вже, то й видко мені
(Л. Мартович)
;
Додавала серцю жалю й пісня. Вона, знай, голосила над австрійськими окопами .. А коли стало зоряти, урвалася пісня
(Ю. Мушкетик)
.