СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗОРИ́СТИЙ
, а, е.
Те саме, що зо́ряний.
Ніч була ясна, зориста
(О. Кобилянська)
;
Олізар підійшов до вхідних дверей. Були відчинені, і він побачив крізь них зористе небо: зорі, як і вві сні, – побільшені вдвоє
(Валерій Шевчук)
;
“Мамаю? Невже... невже це ти?”– за ту ж коротку мить ласкаво й радісно спитали очі вірної дівки, і тут же, зористі, погасли
(О. Ільченко)
.