СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАСТРО́МЛЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до застроми́ти.
Одним зручним скоком Соломія опинилась на березі і з такою легкістю витягла з тину коляку, мовби то була застромлена дитиною ломачка
(М. Коцюбинський)
;
Навкруги валів був широкий рів, а в ньому застромлені кінчасті коли
(А. Чайковський)
;
Шкіряний фартух поверх безрукавки з синьої саржі, перехоплений ремінцем, сорочка з засуканими рукавами й застромлений за пояс молоток – усе виявляло в ньому ремісника
(З. Тулуб)
;
Віжки почепила
[Василина]
на застромлені в гній вила
(В. Кучер)
;
У полив'янці, застромлена в кутю, спалахнула тоненька свічечка
(Б. Харчук)
;
// 
застро́млено, безос. пред.
Хата защепнена знадвору, і кілочок застромлено
(А. Головко)
;
На голові в нього був чорний повстяний капелюх-крисаня, пов'язаний широкою барвистою стрічкою, за яку застромлено пір'ячко
(Б. Антоненко-Давидович)
.