СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАСТРЕКОТА́ТИ
, очу́, о́чеш, ЗАСТРЕКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док.
Почати стрекотати, стрекотіти
.
Прокинувся Божий мир: застрекотіли коники, заспівали пташечки
(О. Стороженко)
;
Серед води, на маленькому острівці, в верболозах, несподівано застрекотала сорока
(П. Панч)
;
// 
Почати створювати звуки, схожі на стрекотання, стрекотіння (про предмети, механізми)
.
– Для чистоти експерименту, – пояснила кругловида Оля .. Старому розв'язали очі. Увімкнули секундомір. Застрекотіла кінокамера
(М. Дашкієв)
;
Надвечір у небі застрекотав гідроплан
(О. Гончар)
;
Застрекотіли ворожі кулемети, прорізуючи темряву цівками трасуючих куль
(П. Автомонов)
;
// 
безос.
Облава йшла на зближення, пострілів не було, і від нетерплячки Санько вистрелив з гвинтівки. Застрекотіло з обох боків, заляскало
(Григорій Тютюнник)
;
// 
перен.
Заговорити швидко, скоромовкою
.
Всі почали балакати разом, показувати пальцем на Андрія. Мирон розсердився: – Та кажи хто-небудь один, а то застрекотіли всі, як сороки!
(Грицько Григоренко)
;
Хлопчик не зрозумів “дядю” й весело застрекотав: мовляв, він напевно знає, що “вони” саме відтіля вийдуть
(М. Хвильовий)
;
Застрекоче теща строга: – У квартирі пустота
(С. Воскрекасенко)
.