СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗАСТО́ЯНИЙ
, рідко ЗАСТОЯ́ЛИЙ, а, е.
1
.
Який застоявся на одному місці, затерп від довгого стояння
.
Тяжко переступаючи обрезклими, застояними ногами, – бо ж завжди малював стоячи “заради дрімливої спокуси”, – підійшов
[чернець]
до вікна
(Н. Королева)
.
2
.
Який довго був без руху, без роботи
.
І такий не один Повесні челядин Рвавсь, мов кінь застоялий з повіддя
(І. Манжура)
;
Крізь темну шкіру та густу сітку бузкових прожилок стала просвічуватися застояна кров
(І. Волошин)
;
Гатило, загорнувшись у шкарубке вовняне корзно, сів на свого застояного яблукатого жеребця
(І. Білик)
.
3
.
Який довго не висихав, не витікав
.
Відгонило
[повітря]
тванистим духом застояного болота
(Н. Рибак)
;
Як кинеться з розгону У отвори застояна вода, Як крутоне колесами!
(І. Вирган)
.
4
.
Який має поганий запах, смак: спертий, зіпсований (про повітря, воду)
.
Коли Гнат відкрив двері, в лице йому вдарило застояним повітрям
(Григорій Тютюнник)
;
Від спецівки несло застояним смородом мазути
(П. Запаренко)
.