СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗАСТОРЧИ́ТИ
, чу́, чи́ш, док., що, діал.
Устромити
.
Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать
[піймати]
в'юнів, В Болото Вершу засторчив
(Є. Гребінка)
;
Сяде
[Федір]
на човен, тихо одпливе насеред річки, засторчить вершу, притягне трохи, – що-що, а рак хоч дурний, а піймається
(Панас Мирний)
;
Один
[розбишака]
засторчив знічев'я списа свого в копицю
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
.