СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗАСТО́ПОРЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ЗАСТО́ПОРИТИ, рю, риш, док.
1
.
що.
Зупиняти або затримувати рух машини, механізму; стопорити (у 1 знач.)
.
Під час роботи у турбінній камері звільняють від води напірний трубопровід, закривають і застопорюють або заклинюють напрямний апарат турбін
(з навч. літ.)
;
Водій ледве встиг застопорити машину
(Ю. Смолич)
;
Застопорив
[Горн]
лебідку і виліз у люк на палубу
(Іван Ле)
;
// 
перен.
Затримувати, припиняти (про розвиток чого-небудь)
.
Усілякі претензії, надумані обра#зи застопорюють стосунки, позбавляють можливості бути щирим один з одним
(із журн.)
.
2
.
тільки 3 ос.
Те саме, що засто́порюватися.
– У цій багнюці не лише автівка – танк застопорює. Краще об'їхати іншою дорогою, – пояснював Довбуш
(із журн.)
;
От як колона стане, застопорить десь, і нічого буде робити з нудьги
(І. Багряний)
;
Граната гримнула під гусеницею, .. танк повернувся боком і застопорив
(О. Гончар)
.