СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗАСТО́ПОРЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до засто́порити.
Застопорений на мілині катер ворухнувся, як хворий, навертався задертою половиною до острова
(Іван Ле)
;
Вночі, скрадаючись, мов пірати, набравши розгін, пройшли
[судна]
Керченську протоку при застопорених машинах, щоб не викликати підозри в червоних застав з таманського берега
(О. Гончар)
;
// 
засто́порено, безос. пред.
Нарешті лебідку було застопорено, і Василь зміг вилізти через люк на палубу
(із журн.)
.