СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗАСТОВПИ́ТИ
, плю́, пи́ш; мн. застовпля́ть; док., що.
1
.
спец.
Поставити стовпи на певній території для позначення чого-небудь
.
– У першу чергу потрібно застовпити золоті родовища, – зазначив губернатор
(із журн.)
;
Мер міста дав розпорядження застовпити територію за містом, на якій проводитимуться змагання з картингу
(з газ.)
.
2
.
перен., розм.
Закріпити за собою право на щось
.
Не лишалося нічого іншого, як блефувати, на словах намагаючись застовпити свої інтереси в регіоні
(з газ.)
.