СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗАСТІ́ЛЬНИЙ
, заст. ЗАСТО́ЛЬНИЙ, а, е.
1
.
Який міститься, розташований позаду стола
.
Навстіж відчинила
[дівчина]
застільне вікно
(І. Вирган)
;
Десь опівночі у застільну віконницю шкрябнуло, і Жежеря, багатозначно прошепотівши: “Він!”, почовгав у сіни відмикати двері
(В. Речмедін)
.
2
.
Який відбувається за столом під час їди
.
[
Гільда
:]
Слухати застольні ваші співи Я встигну ще сьогодні...
(І. Кочерга)
;
Микошенька вслухається у безладні застільні розмови
(О. Полторацький)
;
Застільна бесіда потекла вільно і плавно, як чорна, ніби дьоготь, слив'янка до горла...
(Ю. Хорунжий)
;
// 
у знач. ім. засті́льна, заст. засто́льна,
ної,
ж.
Пісня під час урочистого обіду, вечері і т. ін.
На тлі розмов про загиблий внаслідок повені врожай застільна у виконанні Левка звучала надією на краще майбутнє
(із журн.)
.