СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗАСТІ́ЙНИЙ
, а, е.
1
.
Стос. до застою
.
Дорогою худоба води у ставку не п'є, бо там застійна вода, тхне болотом
(К. Гордієнко)
;
Річка виривається із застійного болота і, хоч вона на початку тільки струмок, великою й могутньою стихією стає
(Валерій Шевчук)
;
Гоца – найкоштовніший скарб у цьому застійному місті, у цьому тісному світі
(Любко Дереш)
.
2
.
Який існує постійно або протягом тривалого часу
.
Сумнів може перейти в застійну хворобу, що розкладає розум...
(І. Росоховатський)
;
Унаслідок порушення супідрядної діяльності різних нервових центрів можливе виникнення застійних осередків збудження, які дають гіпертонічні або гіпотонічні реакції
(з наук. літ.)
.