СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗАСТІ́БУВАТИСЯ
ЗАСТІБА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, рідше ЗАСТІ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАСТЕБНУ́ТИСЯ, рідше ЗАСТІБНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1
.
Застібати на собі одяг
.
Грицько вже розстебнув був шинелю, але на цьому слові знову став застібатись
(А. Головко)
;
Плащем з клейонки обвернувся, Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх
(І. Котляревський)
;
Сидоркевич бачив, як високий підняв комір пальта і щільніше застібнувся
(В. Винниченко)
;
* Образно.
Від них
[іноземців]
віє пихою, холодністю, зверхністю, і я в свою чергу застібаюся перед ними на всі ґудзики
(Ю. Мушкетик)
.
2
.
тільки 3 ос.
Потрапляти в петлі, бабки і т. ін. (про ґудзики, гаплики, кнопки тощо)
.
Ігнатьєв підскочив і, тремтячи, ніби хворий в лихоманці, став одягатись. У темряві руки не попадали в рукава, ґудзики не хотіли застібуватись
(В. Собко)
;
Леся вся тремтіла від образи, але, незважаючи на це, всі ґудзики та гачечки на її довгій сукні застебнулися з першого разу
(із журн.)
.
3
.
тільки 3 ос.
Підлягати застібанню (про одяг, взуття, ремінці і т. ін.)
.
В кожного забродчика була дерев'яна ляма. Вона обіймала широкою плисковатою дерев'яною дугою стан, а її кінці були стягнуті спереду ремінцями; ремінці застібались дерев'яною цуркою
(І. Нечуй-Левицький)
;
Я – в новенькому кунтуші, котрий повідстовбурчувався на плечах, ще й не застібався на всі застібки
(Ю. Мушкетик)
;
У ХV ст. чеська сукня одержала новий нехитрий крій: спереду мала розріз і застібалася на ґудзики
(з наук. літ.)
;
– Комір не зможе застебнутися через товстий шарф, – пояснювала Олена подрузі
(із журн.)
.
4
.
тільки недок.
Пас. до застіба́ти, засті́бувати.
Ірина завжди має охайний вигляд: усі ґудзики застібуються нею акуратно, жоден не пропускається
(із журн.)
.