СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗАСТІБНУ́ТИ
ЗАСТІБА́ТИ
, а́ю, а́єш, рідше ЗАСТІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТЕБНУ́ТИ, рідше ЗАСТІБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.
З'єднувати, скріплювати частини одягу, взуття і т. ін. за допомогою ґудзиків, гапликів, кнопок тощо
.
Йде
[доктор Рудольф]
до будинку, шкутильгаючи й застібуючи щільніше комір коротенького пальта
(В. Винниченко)
;
Гауптман почав швидко застібати кітель. Ґудзики не потрапляли в петлі
(Ю. Бедзик)
;
Бертольд опритомнів. Похапцем застібнув комір ряси
(Н. Королева)
;
Гетьман підвівся, застібнув гаплики на киреї
(Ю. Мушкетик)
;
// 
Закривати що-небудь (портфель, чемодан і т. ін.) за допомогою застібки
.
Легко, невимушено, застібаючи на ходу маленьку лаковану сумочку, з почуттям гідності ступила
[мулатка]
за вікно
(Є. Пашковський)
;
Минали дні, портфель розбухав все дужче, а коли вже його не можна було застебнути, Карпо викладав усі папери до шухляди
(А. Шиян)
.