СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЗА́СТІБКА
, и, ж.
Ґудзик, гаплик, кнопка і т. ін., якими застібають одяг, взуття і т. ін
.
І мати, й дочка однаковими, захопленими очима дивились на сина й брата свого Добриню, торкаючись руками його білої свитки із срібними застібками
(С. Скляренко)
;
На рукавах, .. де колись були застібки, давно поодлітали ґудзики
(І. Цюпа)
;
У прорізах просторого шовкового халата рожевіли панчохи з золотою каймою, загадково світилися аметистові застібки
(П. Загребельний)
;
// 
Металеве, пластмасове і т. ін. пристосування для скріплення країв чого-небудь (футляра, оправи книжок і т. ін.)
.
Вона сердито кинула на підлогу товстий фамільний альбом з старовинними бронзовими застібками
(М. Чабанівський)
;
Він потягнувся було рукою до кобури, намагаючись вихопити зброю, але тремтячі пальці ковзали по холодній шкірі, не потрапляючи одразу на застібку
(А. Шиян)
;
Пальці
[Наді]
торкали нікельовану застібку шкіряної, на довгому ремені, сумки
(Є. Пашковський)
.