СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАСТИ́ГЛІСТЬ
, лості, ж.
Властивість і стан кого-, чого-небудь застиглого
.
В небі – сонячна пожежа, на землі – пекуча, .. із млосною застиглістю спека
(В. Винниченко)
;
Ні радості, ні смутку не проблукне в погляді, ні мук, ні зусиль, – незримо живе в них лише тяжка застиглість думки
(О. Гончар)
;
Зрозуміла раптом, чого тікав з цього дому далекий її прадід у перших. Не витримував цієї тиші й застиглості, оцього сльозливого й крикливого баб'ячого царства
(Валерій Шевчук)
.