СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАСТИГА́ТИ
1
, а́ю, а́єш, недок., ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. засти́г, ла, ло і рідко засти́гнув, нула, ло; док.
1
.
тільки 3 ос.
Твердіти або згущуватися під час охолодження; стигнути (див. сти́гнути
2
2)
.
Обличчя сіро-бліде, лише з вуха через краєчок, з-під шолома, стікає смужка густої .. крови
[крові]
і застигає на шиї...
(І. Багряний)
;
Якщо ж магма, піднімаючись, застигає на глибині повільно, з неї утворюються глибинні магматичні .. гірські породи
(з наук.-попул. літ.)
;
Зварила мама холодець, Щоб він застиг упору
(І. Нехода)
;
Сталь відразу ж застигла
(В. Собко)
;
// 
Замерзаючи, утворювати шар льоду (про воду)
.
Дніпро застиг, не видно було руху води
(Ю. Мартич)
;
Озеро вмить застигло, зіщулилось, стало сторч і перетворилося на чарівне дзеркало
(В. Нестайко)
;
// 
безос.
Підмерзало, застигало, склилось. Між дерев повнішала луна
(М. Рильський)
.
2
.
Ставати холодним; стигнути (див. сти́гнути
2
1), холонути
.
Як виходив, то мати наказувала, аби не барився, бо обід застигне
(Л. Мартович)
;
// 
Мерзнути
.
Оксана хвилювалася, що може застигнути в легкому одязі, тому вирішила повернутися додому за теплим светром
(із журн.)
;
// 
Замерзаючи, умирати від холоду
.
Боюся, щоб знов така негода в дорозі не захопила, як торік, коли хтось ледве не застиг від студені у вагоні і приїхав до Сан-Ремо застуджений
(Леся Українка)
;
// 
Клякнути, дубіти
.
Подужавши неміч, мати кинулась враз до маленької
[Оленки], –
та вже почала застигати
(В. Барка)
;
Руки її повисли вздовж стрункого, як у хлопчика, тіла, і ноги застигли навіки
(О. Довженко)
.
3
.
перен.
Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін
.
Вальс раптом обривається. Всі спиняються і застигають в здивованих позах
(І. Кочерга)
;
У мовчазному змаганні з бурею застигли млини
(І. Кириленко)
;
Леся сама; замислена, стоїть, застигнувши, заломивши руки
(Л. Смілянський)
;
На безвітрі застигли дерева, не ворушиться жодна гілочка, жоден листочок
(А. Хижняк)
;
// 
Залишатися якийсь час незмінним (про усмішку, вираз обличчя, очей і т. ін.)
.
Лиця повертаються до авто, наставляючи в одну точку біноклі .. І коли червона голова перед ними схиляється до руки й застигає в поцілунку, очі юрби застигають так само
(В. Винниченко)
;
Огей на мить розтуляє очі, усміхається, і ця спокійна усмішка застигає йому на вустах
(Олесь Досвітній)
;
На білому, як папір, обличчі застигли гнів та невимовний біль
(М. Коцюбинський)
;
Петрик мовчав, тільки в очах його застиг жах і мовчазний докір
(З. Тулуб)
;
// 
Зупинятися, затримуватися на якийсь час на кому-, чому-небудь (про очі)
.
Очі Віри Павлівни застигли на другому поверсі дерев'яного будиночка, де два робітники з тріском і гуркотом довершували ламання зовнішньої стіни
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Батькові очі на мить застигли на худенькому тілі хлопця
(І. Цюпа)
.
4
.
перен.
Зупинятися в своєму розвиткові
.
Таланти Корнія Івановича не розвинулись; так застигають в розвитку своєму ранні квіти, що їх прибило жорстоким приморозком
(І. Волошин)
;
Схід начебто застиг у своєму розвитку, а Захід встиг далеко піти вперед в економічному, науково-технічному аспекті
(з наук. літ.)
.