СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАСТЕРЕГТИ́
ЗАСТЕРІГА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ЗАСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. застері́г, регла́, ло́; док.
1
.
кого, що і без прям. дод., зі спол.
що
,
щоб
.
Заздалегідь попереджати кого-небудь про щось небезпечне, небажане
.
– Але робити це треба дуже обережно, – застерігає дід Максим
(Ю. Збанацький)
;
Хміль застерігає – п'янство князям та боярам землю спустошує, а людей достойних і вільних та майстрів у рабство повергає
(Є. Гуцало)
;
Сивий вартовий щось хотів заперечити чи застерегти, щоб ми не розмовляли, але тільки махнув безнадійно рукою
(Олесь Досвітній)
;
Він, він винен в усьому! .. В пастку, в смертельну пастку завів, не сказавши дівчині всієї правди, не застерігши, що її тут жде
(О. Гончар)
;
// 
від кого – чого.
Оберігати від кого-, чого-небудь, запобігати чомусь поганому
.
Колючий глід хапався за одежу, немов спинити хотів її, застерегти від небезпеки
(А. Шиян)
.
2
.
Робити додаткове зауваження, роз'яснюючи або уточнюючи думку
.
За дітей особливо переживала
[Інна],
вони переносять вірус найтяжче. Колола, роздавала таблетки, хоча тут же й застерігала – старайтеся хімії уникати, пийте .. якомога більше чаю з липою та медом!
(О. Гончар)
;
Зразком для себе як письменника .. вважає
[І. Франко]
і Щедріна, застерігаючи при цьому завжди, що він шукав свого власного шляху
(з наук. літ.)
.
3
.
що.
Лишати за собою яку-небудь можливість, право на що-небудь і т. ін., заздалегідь попередивши про це
.
Автор застерігає за собою право різноманітного написання цієї назви – в лапках і без лапок, з великої літери і малої, – як йому, авторові, захочеться
(з наук. літ.)
;
Почухавши за вухом, він неохоче поплентався за начальником з перукарні, забувши навіть застерегти за собою чергу
(Б. Антоненко-Давидович)
.