СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАСТЕЛЯ́ТИ
ЗАСТИЛА́ТИ
, а́ю, а́єш, ЗАСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ЗАСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСЛА́ТИ, стелю́, сте́леш, ЗАСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш, док., що.
1
.
чим і без дод.
Розгортаючи що-небудь, покривати якусь поверхню; стелити (у 1 знач.), слати (див. сла́ти
2
).
Зараз заходилась
[Одарка]
опоряджати стола, застилає скатеркою, становить чарочки...
(Марко Вовчок)
;
Загадала
[Кайдашиха]
Лаврінові намостити на возі високо сіна, ще й заслати килимом
(І. Нечуй-Левицький)
;
Взяла
[Марія]
потім з полу Тихонів кожух і помостила в боки на лаві і подушку перебила пухкенько – поклала в голову, застелила рядном
(А. Головко)
;
// 
Покривати собою яку-небудь поверхню
.
Завірюха стихла. Пухкий сніговий килим застеляв обидва береги
(Я. Качура)
;
Клубки пилюги тепер покотилися вздовж шляху, застилаючи собою придорожню смугу будяків
(Іван Ле)
;
Рожевий яблуневий цвіт так ніжно сад заслав
(М. Терещенко)
;
* Образно.
Невже забуду й сам колись Тривоги, дні жорстокі? Злітає, пада жовтий лист І застеляє роки
(Т. Масенко)
;
// 
Ростучи, укривати собою землю (про рослини)
.
Кущі сповзають під гору, а внизу над болотянкою – вільшина, дрібна і більша, заслала всю землю
(Ю. Збанацький)
;
// 
Розкладаючи, розгортаючи що-небудь, простеляти
.
[
Хуса
(до Управителя):
]
Тут маєш застелити килими
(Леся Українка)
;
// 
Простеляючи ковдру, покривало, кладучи подушку, приводити в порядок (постіль, ліжко)
.
У кімнаті на неї чекав лакей. Він застелив постіль і готував вечірню купіль
(Ю. Смолич)
.
2
.
тільки 3 ос.
Огортати, заволікати чим-небудь з усіх боків
.
З'їхав
[Павло]
на дорогу; тоді оглянеться назад – нічого не забачив – усе застеляла мла вечірня
(Марко Вовчок)
;
Сиві хмари все небо застилали
(Леся Українка)
;
Небо знову запнулося хмарами, і густа темнота застелила дорогу
(Яків Баш)
;
* Образно.
Чорне почуття .. вилося над її головою, застилало думки чорною запоною...
(Панас Мирний)
.
3
.
тільки 3 ос.
Затягувати, закривати очі, перешкоджаючи добре бачити
.
Сльози туманною поволокою застилали йому очі, погляд був спрямований кудись повз батька
(М. Руденко)
;
Від напруження сльози застелили йому зір...
(Олесь Досвітній)
;
* Образно.
Мотря задумалась. Смуток заслав її погляд
(Панас Мирний)
;
// 
безос.
Йому дуже хотілося збити ще один літак, але очі застилало рожевим туманом і приціл дрижав
(Д. Ткач)
.