СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАСТА́ТИ
ЗАСТАВА́ТИ
, таю́, тає́ш, недок., ЗАСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док., кого, що.
1
.
Встигати знайти, побачити, зустріти кого-небудь десь
.
Я бачусь з ним рідко, бо коли не зайду, все не застаю вдома
(М. Коцюбинський)
;
В поміщицьких садибах, куди Юрій завертав, щоб погодувати коня, .. господарів уже не заставав
(П. Кочура)
;
Карпо тим часом прийшов додому й застав уже батька й матір дома
(І. Нечуй-Левицький)
;
* Образно.
Телеграма застала його в полку Устима Богучара
(В. Кучер)
;
// 
З'являючись куди-небудь, знаходити, бачити когось за якимсь заняттям, у якому-небудь стані, положенні і т. ін
.
Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якою дитячою грою
(Леся Українка)
;
Надійшла Горпина в комору і застала Мотрю в сльозах. Вона сиділа серед долівки і плакала
(Панас Мирний)
;
Вранці Олена застала Аркадія в кріслі: він спав, припавши грудьми до столу
(Ірина Вільде)
;
// 
Прибуваючи куди-небудь, виявляти, знаходити щось
.
Приходжу додому з лекції – застаю у сторожа лист від редактора
(І. Франко)
;
Дома Коцюбинський застав записку Чижа, що не дочекався його
(Л. Смілянський)
.
2
.
тільки 3 ос.
Захоплювати зненацька кого-небудь десь, у якому-небудь положенні і т. ін
.
Волох вже не вперше літав у грозах. Снігові бурани заставали його у повітрі
(В. Собко)
;
Вони скоро побачили, що гроза застане їх в дорозі
(П. Колесник)
.