СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАСТАРІ́ЛИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. акт. до заста́рі́ти.
Мирониха з жалем дивилася на меблі, застарілі не лише від років, а ще й від частого використання
(із журн.)
;
// 
у знач. прикм.
Який застарів (у 1 знач.)
.
Не годилося б .. в'язати оцей застарілий реп'ях в один букет з пахучими польовими квіточками
(Панас Мирний)
;
Тягар турбот потьмарив застарілі їхні обличчя
(О. Довженко)
.
2
.
у знач. прикм.
Який вийшов з ужитку, з моди, не відповідає сучасним вимогам
.
– Годі вам розказувати детально про боротьбу, яку я зчинив з собою, з своїми звичками, застарілими поглядами
(М. Коцюбинський)
;
У масовій суспільній свідомості продовжують панувати застарілі та непридатні для демократизації підходи
(з навч. літ.)
.
3
.
у знач. прикм.
Задавнений, невиліковний (про хворобу)
.
Багато людей приїздило до Мориниці з надією вилікувати свої застарілі недуги
(Ірина Вільде)
.