СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАСТАРІВА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ЗАСТА́РІ́ТИ, ста́рі́ю, ста́рі́єш, док.
1
.
Ставати старим; старіти
.
Він був не з тих богатирів, А цілився у генерали... Та надто рано застарів
(С. Воскрекасенко)
;
Великий аркуш фанери на стовпі
[оголошень]
чомусь не мінявся і вже досить таки застарів
(В. Козаченко)
.
2
.
тільки 3 ос.
Виходити з ужитку, з моди; не відповідати сучасним вимогам
.
Хіба не можна змінити звичай, коли він застарів?
(П. Загребельний)
;
Академія, як і раніше, робила наголос на таких традиційних предметах, як філософія, теологія, риторика та мови. Її схоластичні методи навчання застаріли
(з наук.-попул. літ.)
.
3
.
Укорінятися, стаючи невиліковним; задавнюватися (про хворобу)
.
– А ти хіба ж так і не вирізав, – спитав Цюпенко, – отого свого клятого апендициту? – Ні .. Хірург каже, що рисковано, дуже, бач, застарів
(М. Рудь)
.