СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗАВЕРБО́ВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до завербува́ти.
Сидір і Балябін принесли кілька десятків мечів .. Їх виготовив сільський коваль, завербований ними ще раніше в недалекому селі
(В. Земляк)
;
У 1780 р. велику частину завербованих селян становили українці з Правобережжя. До нових земель також переселялися російські старовіри, німці, молдавани
(з наук. літ.)
;
Повернешся з рейсу, а тебе вже обнюхують, чи ти не завербований
(О. Гончар)
;
// 
завербо́вано, безос. пред.
Вже при допомозі Василя Козака завербовано для роботи в госпіталі .. мало не півсотні студенток
(Ф. Бурлака)
;
// 
у знач. ім. завербо́ваний,
ного,
ч.; завербо́вана,
ної,
ж.
Людина, яку завербували, яка завербувалася
.
Не встигли “побратими” упоратись з пожежею, як розкотилася чутка, що до ям на роботу йдуть завербовані
(П. Колесник)
;
Після укладання контракту завербований повністю належить легіону
(з газ.)
.