СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗАВДРУ́ГЕ
, присл., розм.
Удруге
.
Ой надав мені біс завдруге женитись!
(І. Манжура)
;
– Усі фронти завдруге у думці пройшов
(А. Головко)
;
Щойно горів
[пацієнт]
у температурі, а як тільки трохи йому полегшало, вже цигарку в зуби й до майстерні. Оскільки ж хворобу не вилежав, то його валить завдруге
(О. Гончар)
.