СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗАВГО́РИТИ
ЗАВГО́РЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ЗАВГО́РИТИ, рю, риш, док., кому, чому, діал.
Зашкоджувати
.
Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку, Так не завгорить їм, а здавить в каменюку
(П. Гулак-Артемовський)
;
Аби зиму перебути, а святе літечко їй не завгорить. По теплу та по добру вона роздивиться, як і що повернути...
(Панас Мирний)
;
– Правда, цим ми йому не завгоримо й його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять, – сказав Комашко
(І. Нечуй-Левицький)
.