СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗАВГО́ДНО
.
1
.
пред., розм.
Бажано, потрібно
.
– Прийде хто, скажу свою, справдешню ціну як слід, щоб Бога не гнівить і людей не кривдить .. Завгодно, бери, а не завгодно, як хоч!
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Як пану підчашому завгодно, – відповів він
[цехмістер],
удаючи байдужого
(З. Тулуб)
;
Подумати тільки, минуло всього лиш чотирнадцять місяців... чотирнадцять місяців! Рік і два місяці, якщо вам завгодно!
(В. Владко)
.
2
.
част.
Уживається після питальних займенників і прислівників, утворюючи з ними сталі сполучення у значенні неозначених займенників і прислівників
.
Малуша рада була лягти де завгодно. Сказали б – спала просто на землі
(С. Скляренко)
;
Пришельці були стрижені, невеликого зросту обидва і мали досить земний вигляд, бо ж для них нічого не значить одним лише напруженням волі добрати собі якої завгодно подоби
(О. Гончар)
;
Ось уже минуло понад дві години, а написано всього-на-всього кілька плутаних речень. Зате кашлю, глухих зітхань, гарячого й холодного поту було скільки завгодно
(М. Олійник)
.