СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗАВБА́ЧЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до завба́чити.
– Вся річ у тому, – казав далі Пащенко, – що випадок не може бути нещасливим. Суть випадку у тому, що він своїм втручанням ламає звичну чи завбачену лінію життя
(В. Підмогильний)
;
Віщий Фінн, владар Таємних духів і примар, В своїм пустельному роздоллі, На самоті спокійно ждав, Щоб день, призначений від долі, Давно завбачений, настав
(М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна)
;
// 
завба́чено, безос. пред.
Люди, навчені гірким досвідом, звикли ставитися до народження нових істот як до творчого акту, в якому завбачено геть-чисто все
(М. Руденко)
.