СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗАВА́РКА
, и, ж.
Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю)
.
На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою
(В. Гжицький)
;
Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою
(В. Кучер)
;
На поличці намацав
[лікар]
флакон коньяку, смикнув, покурив у кватирку, бовтнув чайної заварки в пляшку і на бокову
(Є. Пашковський)
.