ЗАВАРИ́ТИ

див.

зава́рювати

ЗАВА́РЮВАТИ

, юю, юєш, недок., ЗАВАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., що.

Заливати що-небудь окропом для утворення настою

Вона кинулась чай заварювати, стакани мити

(Панас Мирний)

;

Ївга тим часом поставила на вогонь чайник і, коли він закипів, заварила липовий цвіт

(О. Донченко)

;

Сусідка порадила заварити в горщику деревію і по кілька крапель лити в молоко, щоб закріпити шлунок

(П. Кочура)

;

Заливати окропом, готуючи що-небудь

Коли тісто добре підійде, його заварюють окропом так, щоб воно по густоті було схоже на сметану

(з наук.-попул. літ.)

;

Перед уживанням висівки слід заварювати, заливши окропом на 5–10 хвилин

(із журн.)

;

рідко.

Починати варити

Заходить сонце. Чумаки привертають до гіллястого дуба, запалюють огонь, заварюють кашу

(В. Самійленко)

Лагодити що-небудь металеве, усуваючи тріщини, отвори і т. ін. в металі способом зварювання

В цеху з'ясувалося таке. Розірвався крюк від пульманівського вагона і треба було його заварити

(І. Сенченко)

;

Для того щоб заварити тріщину, треба було познімати деталі, змонтовані близько від місця нагріву

(В. Собко)

перен., розм.

Затівати що-небудь (перев. заплутану справу)

– Адже й цілу справу з реформою кас повітових на те тілько заварив

[маршалок],

щоб грішми з хлопської каси викупити у Вагмана свої векслі

[векселі]

(І. Франко)

◇

(1)

Зава́рювати / завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу)

–

затівати що-небудь дуже складне, клопітне, яке загрожує неприємними наслідками

Цар повернув Сірка з Сибіру. А тепер той заварює на Січі пиво

(Ю. Мушкетик)

;

Наймичка Килина, побачивши, яку кашу заварив Яків, побігла сказати Насті

(Панас Мирний)

;

– Так чому ж мовчав? – промовив нарешті той самий Тур, що заварив усю халепу

(С. Скляренко)

;

– За що ж вам така покута чи кара? – Спитайте в Сагайдака. Він заварив цю кашу

(М. Стельмах)