СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖОВТОБЛАКИ́ТНИК
, а, ч., іст., зневажл.
Представник сил української національно-державної орієнтації (у мові політичних опонентів під час громадянської війни й пізніше)
.
Горобенко на цей раз подивився неприховано-вороже Батюкові у вiчi. З рота поривалось крикнути: “Ви запеклий жовтоблакитник! Я вас арештую!”
(Б. Антоненко-Давидович)
.