СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖО́ВТО-БЛАКИ́ТНИЙ
, а, е.
1
.
Який поєднує в собі жовтий і блакитний кольори
.
Коли ми кинемо у наступ за вимогами Керенського свої війська, то впадуть наші жовто-блакитні прапори, сила наших братів
(Т. Осьмачка)
;
Разом виростали
[Гриша і Коля],
разом до школи ходили, разом в революцію жовто-блакитний прапор підіймали над рідним містом
(І. Багряний)
;
Наприкінці святкування Дня соборності у Тернополі в небо випустили голубів та 92 жовто-блакитні кульки
(з газ.)
.
2
.
іст.
Стос. до сил української національно-державної орієнтації, що мали прапор такого кольору
.
Приходько – колишній боротьбист, донедавна був радником радянського повпредства в Празі, цьому центрі української жовто-блакитної еміграції
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Святкування Дня народження Тараса Шевченка у березні 1920 року переросло в жовто-блакитний мітинг
(із журн.)
.