СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖОВНІ́РСТВО
, а, с., іст.
1
.
Збірн. до жовні́р.
Надіслали повідомлення, куди слід було, Аби до нас чимшвидше жовнірство з'їздилося
(І. Франко)
;
На чверть милі від Зборова стояв гомін, розносились гучні співи безпечного королівського жовнірства
(Я. Качура)
.
2
.
Служба жовніра
.
– Не боюся жовнірства, – додав
[Сава]
з притиском, – але я не хочу служити
(О. Кобилянська)
;
З Михайлом Дучаком – співучим гуцулом – заприятелював Осип ще в перші роки жовнірства
(І. Пільгук)
.