СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖО́ВНА
, вен, мн. (одн. жо́вно, а, с.).
1
.
Затверділі пухлини у вигляді ґуль на тілі людей, тварин та на рослинах
.
Як вийшла бабище старая. Крива, горбатая, сухая... І як в намисті – вся в жовнах
(І. Котляревський)
;
Професор зробив короткий і неглибокий надріз. Там, в надрізі, синіло жовно вени
(Ю. Смолич)
.
2
.
М'язи на вилицях, що випинаються при стисканні щелеп
.
Не огризався
[Бронко],
хоч і стискав зуби, аж жовна під вилицями випинались
(Ірина Вільде)
;
Микола заграв жовнами й опустив очi
(Р. Андріяшик)
;
– Юначе, ви сміли щось бекнути до нас? – граючи жовнами і витягаючи руки з кишень плаща, запитав він
(Ю. Андрухович)
.