СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БАЛАХО́Н
, а, ч.
Просторий і довгий одяг, що надівається поверх усього для захисту від пилу, вітру і т. ін
.
З повозки зскочив Гануш, увесь закутаний в білий, довгий до землі, балахон
(І. Нечуй-Левицький)
;
Дмитренко скинув з плечей верхнього балахона, струснув пил
(Панас Мирний)
;
// 
Маскувальний одяг
.
Із ворожого стану одділився гурток.., 5–6 душ у білих балахонах
(С. Васильченко)
;
Вони
[стрільці]
одяглись у білі балахони, щоб бути непримітними на снігу та кризі
(М. Трублаїні)
;
// 
Широкий, не підігнаний у талії одяг узагалі
.
Вона стоїть в своєму білому балахоні, щурить сірі очі
(В. Винниченко)
;
Одяг на обох черницях був однаковий: плаття-балахони з грубого сірого сукна
(Ю. Смолич)
.