СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БАЛАНСУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
1
.
Зберігати рівновагу, роблячи відповідні рухи тілом, руками
.
Далі ми нагляділи гачену соломою узеньку стежку, що тяглася од фіртки до старенького ґанку, і, балансуючи руками, один за одним пішли до господи
(С. Васильченко)
;
“Ми всі скидаємось тепер на тих циркачів, що балансують на слизькому канаті під банею цирку без рятівної сітки внизу...”
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Лариса ловко стрибнула на ребро опалубки і, балансуючи, мов на тросі, подріботіла до стіни
(О. Гуреїв)
;
* Образно.
У-у, йолопи, дикарі
[дикуни]
прокляті! Ще за культурних людей себе мають, злісно проводжав він кожну пару, балансуючи серед них
(В. Винниченко)
;
Не скаже за, не скаже й проти, Від нього правди ждати всує. Немов циркач отой на дроті. Усе життя він балансує
(С. Воскрекасенко)
;
Балансувати між життям і смертю – річ нелегка
(Д. Бедзик)
;
Балансувати між інтересами політичних партій
.
2
.
що.
Доводити до правильного співвідношення взаємно зв'язані частини, сторони чого-небудь, надходження і витрати чогось
.
Роль секції коригування вбачається у тому, щоб балансувати рахунки вводу-виводу
(з наук. літ.)
;
Балансувати бюджет
;
Балансувати співвідношення політичних сил
.
3
.
що, техн.
Зрівноважувати обертальні деталі машини, механізму
.
Балансувати колеса автомобіля
.