СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БАЛАМУ́ТНИЙ
, а, е, розм.
1
.
рідко.
Неспокійний, каламутний
.
Налетіли баламутні хмари, закрили жар-птицю
(Л. Дмитерко)
;
* Образно.
В голові баламутний хаос
(Іван Ле і О. Левада)
.
2
.
Бентежний, непокірливий
.
Такий вчинок учителів виразно доводив, що він – чоловік баламутний
(Б. Грінченко)
;
Вміли вони
[майстри]
те, чого Олекса не вмів, і це, видно, завдавало йому різних думок. Бо щодень частіше задирав баламутну свою голову вгору, де .. працювали молоді майстри
(О. Гончар)
;
// 
Який викликає неспокій, тривогу
.
Її
[Ярославу]
теж зачепили за живе баламутні Бунчукові слова
(Л. Дмитерко)
.