СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БАЛАМУ́ТА
, и, ч., розм., рідко.
Те саме, що баламу́т 1, 2
.
– У волості скажи кому слід, щоб цього баламуту
[Ярему]
мотузками скрутили, бо він дорогою дряпоне в ліс
(П. Кочура)
;
І знову він заговорив тоном провінціального баламути: – Віднині я житиму надією, що ми з вами ще побачимось
(Ю. Шовкопляс)
.