СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БАЛАКУ́ЧІСТЬ
, чості, ж.
Властивість за знач. балаку́чий.
Я, либонь, ще не зарекомендував себе балакучістю
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Замула відзначався балакучістю. Слова з нього сипалися, як полова та остюки з-під молотарки
(І. Волошин)
;
Роман Петрович, незважаючи на свою балакучість, за кілька днів так жодним словом і не натякнув на те, що він думає про їхні відносини
(В. Козаченко)
;
Мене дратували Воронюкова балакучість і цей натовп, і ця картина, якої я не бачив
(Г. Усач)
.