СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БАЛАКЛИ́ВИЙ
, а, е.
Те саме, що балаку́чий.
Балакливий був чоловік, веселий, громадський
(Марко Вовчок)
;
Він мало говорив та багато пив і все зупиняв свою, не в міру балакливу жінку
(Грицько Григоренко)
;
У численних музичних програмах українського телебачення ведучі виступають в образі балакливого тінейджера
(з газ.)
.