СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БАЛАГУ́Р
, а, ч., розм., рідко.
Той, хто любить балагурити; балакун
.
Один з Троянської ватаги .. Сміленький був і балагур
(І. Котляревський)
;
Сам урядник, видно, штукар великий та балагур. Анекдотів знає тьму
(С. Васильченко)
.