СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БАКЛА́ГА
, БОКЛА́ГА, и, ж.
Невелика дерев'яна, керамічна або металева плоска дорожня посудина, барило для зберігання води або іншої рідини
.
Потяг Охрім з двома баклагами до криниці
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Цибулько, не мовивши слова, поставив баклагу
(А. Головко)
;
// 
Невелика металева, сплюснута з боків пляшка, яку носять при поясі у походах
.
І рушив він, гвинтівка та баклага Весь скарб його, на битву йшли сини
(А. Малишко)
;
Запасалися канатами, водою. Ті, що не мали баклаг, одержували їх у старшини
(О. Гончар)
;
Федоська витягла з печі горщик, ополоником налила в баклагу окропу, заткнула і подала
(М. Олійник)
.