СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БАЙСТРЮ́К
, а́, ч., заст., зневажл.
Позашлюбний син
.
За сим на бендюгах плететься Байстрюк Авентій попадич
(І. Котляревський)
;
– Бач, а хлопці казали, що в мене батька не було... байстрюк! – кажуть
(Панас Мирний)
;
– Який лист? Я й не бачив ніякого листа. – Ах ти ж, байстрюк! Не бачив? – Матюха вп'явся поглядом в Ількові засльозені очі
(А. Головко)
.